Договір про конфіденційність укладається сторонами для забезпечення схоронності інформації, що передається однією стороною іншій стороні. Перелік конфіденційної інформації обумовлюється сторонами в договорі окремо.
Договором також визначається порядок прийому і передачі конфіденційної інформації, в т. ч. типи носіїв і канали комунікацій, а також визначаються вимоги щодо захисту носіїв і каналів комунікацій. При передачі інформації, як правило, підписується відповідний додаток, в якому перераховуються передані конфіденційні документи / інформація.
Перелік осіб, які мають право на підписання подібних додатків зазначається у тексті договору.
Сторонами за договором є:
- сторона, яка розкриває - це фізична або частіше юридична особа, що володіє конфіденційною інформацією, яка передає її іншій стороні.
- сторона, отримуюча - це фізична або частіше юридична особа, якій передається конфіденційна інформація для будь-яких цілей.
Як правило, отримуюча сторона надає розкриваючій стороні деякі послуги, у рамках яких потрібне використання конфіденційної інформації. В такому випадку, в договорі варто дати посилання на основний договір між сторонами і вказати, що конфіденційна інформація може бути використана виключно для цілей виконання основного договору, укладеного сторонами.
Відповідальність за порушення договору конфіденційності
Як правило, при порушенні умов договору в частині розкриття інформації, отримуюча сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, спричинені розкриттям інформації. Однак, оскільки довести і порахувати реальний розмір збитків, наприклад, при передачі бази клієнтів, конкурентів, вкрай складно, часто використовується фіксований штраф великого розміру (1млн.грн, 1млн.$ тощо) в залежності від секретності інформації та розміру потенційних збитків при її розкритті. В такому випадку, штраф накладається при доказі не розмір завданих збитків, а самого факту розкриття інформації.
Розкриття інформації може бути навмисною - пряма передача або продаж інформації зацікавленим особам, або публікація у відкритих джерелах, так і ненавмисної - втрата носія інформації, злом інформаційної бази одержувача інформації і т. п.